Котам потрібні деякі поживні речовини, які не потрібні іншим ссавцям. Багато з цих основних поживних речовин природним чином містяться в тканинах тварин, що свідчить про те, що коти розвинули спеціалізовані потреби в поживних речовинах, які відповідають еволюційному впливу суворої м’ясоїдної тварини (MacDonald et al., 1984).

Крім того, у годівлі котів вирішальне значення має поживний склад і смакові якості раціону. Якщо вони несмачні, коти відмовляються їсти і, як наслідок, можуть відчувати дефіцит основних поживних речовин, що може перерости в клінічні стани (Zaghini & Biagi, 2005). Це підкреслює важливість розробки та годування дуже смачних, поживних дієт для котів.

Ліпіди складають групу органічних молекул, які включають жири та олії. Дієтичні ліпіди є джерелом незамінних жирних кислот і концентрованої енергії, оскільки жир забезпечує вдвічі більше калорій/г порівняно з білками та вуглеводами. Ліпіди відіграють важливу роль як переносники жиророзчинних вітамінів і стеролів і є компонентами багатьох гормональних попередників. Крім того, вони використовуються для покращення смакових якостей і текстурних властивостей сухих гранул (Trevizan & Kessler, 2009).

Жирні кислоти є невід'ємними компонентами ліпідів. Незамінна природа жирної кислоти в першу чергу зумовлена ​​нездатністю тварини синтезувати її в достатній кількості для задоволення своїх метаболічних потреб (Bauer, 2008). Кішки, як і собаки, потребують незамінної жирної кислоти лінолевої кислоти. Лінолева кислота є поліненасиченою омега-6 жирною кислотою. Жирні кислоти можуть бути подовжені та десатуровані в альтернативні, довголанцюгові жирні кислоти. Наприклад, собаки легко перетворюють лінолеву кислоту в арахідонову кислоту за допомогою ферменту Δ6-десатурази. Однак коти не можуть цього зробити, оскільки перетворення обмежене через низьку активність ферменту Δ6-десатурази в печінці котів. Як результат, арахідонова кислота є незамінною жирною кислотою для кішок і повинна надходити з раціону. Арахидонова кислота міститься у великій кількості в тканинах тварин, особливо в органах (Trevizan et al., 2012). Це посилює вимогу до котів, як до облігатних м’ясоїдних тварин, споживати тваринні тканини для задоволення своїх потреб у харчуванні.

Вітаміни — це органічні сполуки, необхідні лише в невеликих кількостях і класифікуються як незамінні мікроелементи. Оскільки вони не є ендогенно синтезованими, їх необхідно отримувати з їжі. Вітаміни виконують різноманітні біохімічні функції, необхідні для підтримки нормального здоров’я та метаболічної цілісності. Дієтичні потреби кішок у певних вітамінах відрізняються від потреб більшості інших ссавців. Ці особливості є наслідком значних відмінностей у активності ферментів під час синтезу ніацину (вітамін B3) і вітаміну A (NRC, 2006).

Дієтичний ніацин необхідний котам, оскільки ніацин (і пов’язані з ним сполуки, включаючи нікотинову кислоту та нікотинамідаденіндинуклеотид, NAD) відіграє фундаментальну роль як коферменти в метаболізмі вуглеводів, амінокислот і кетонових тіл у котів. Кішки, на відміну від собак, не можуть синтезувати значні рівні ніацину з незамінної амінокислоти триптофану. Це пов’язано з дуже високим рівнем активності ферменту (піколінової карбоксилази), який швидко перетворює метаболіт триптофану з утворенням ацетил-КоА, а не ніацину, що призводить до недостатнього виробництва ніацину. У результаті потреба кішок у ніацині в 2.4 рази вища, ніж у собак (NRC, 2006).

Подібним чином коти потребують дієтичного, попередньо сформованого вітаміну А. Вітамін А необхідний для зору, клітинної диференціації та імунної функції котів. Каротиноїди, наприклад β-каротин, є попередниками вітаміну А. Вони синтезуються рослинами і, отже, зазвичай містяться в овочах, таких як морква та солодка картопля. Для порівняння, тваринна тканина містить відносно низькі концентрації каротиноїдів і достатню кількість вітаміну А. Як облігатні м’ясоїдні тварини, кішкам бракує ферменту, необхідного для виробництва вітаміну А з β-каротину, і хоча вони можуть поглинати β-каротин, вони не можуть перетворити його на вітамін А (Schweigert et al., 2002). Раціональний попередньо сформований вітамін А необхідний тільки котам, оскільки собаки мають ферменти, необхідні для перетворення каротиноїдів (Zaghini & Biagi, 2005).

Як облігатні м’ясоїдні тварини, коти значною мірою покладаються на поживні речовини, які легко знайти в тканинах тварин. Важливо, щоб котів годували дієтами з високим вмістом білка, які містять незамінні амінокислоти. Окрім незамінних амінокислот, якими користуються собаки, кішкам потрібен таурин, який міститься в інгредієнтах тваринного походження. Високі концентрації незамінної жирної кислоти арахідонової кислоти, що міститься в тканинах тварин, посилюють цю потребу в поживних речовинах, особливо в продуктах тваринного походження. Нарешті, коти потребують харчових вітамінів, які інші ссавці можуть ендогенно синтезувати. Приклади таких включають ніацин і попередньо сформований вітамін А.

• Бауер, JJE (2008). Метаболізм незамінних жирних кислот у собак і котів. Revista Brasileira de Zootecnia, 37, 20-27.
• Айзерт, Р. (2011). Гіперхижак і мозок: переглянуто потреби котів у білках. Журнал порівняльної фізіології B, 181 (1), 1-17.
• ФЕДІАФ (2021). Харчові рекомендації для повноцінних і додаткових кормів для домашніх тварин для кішок і собак. Європейська федерація промисловості кормів для домашніх тварин. Брюссель.
• Хейс К. К., Кері Р. Е. і Шмідт С. Й. (1975). Дегенерація сітківки, пов'язана з дефіцитом таурину у кота. Наука, 188 (4191), 949-951.
• Макдональд М. Л., Роджерс К. Р. та Морріс Дж. Г. (1984). Харчування домашньої кішки, м'ясоїдних ссавців. Щорічний огляд харчування, 4 (1), 521-562.
• Morris, JG, & Rogers, QR (1978). Інтоксикація аміаком у майже дорослої кішки внаслідок дефіциту в раціоні аргініну. Наука, 199 (4327), 431-432.
• NRC (Національна дослідницька рада). (2006). Потреби собак і котів у поживних речовинах. Преса національних академій. Вашингтон, округ Колумбія.
• Піон, PD, Кіттлсон, MD, Роджерс, QR, & Морріс, JG (1987). Міокардіальна недостатність у котів, пов'язана з низьким вмістом таурину в плазмі: оборотна кардіоміопатія. Наука, 237 (4816), 764-768.
• Рассел, К., Мергатройд, PR, і Батт, RM (2002). Чисте окислення білка адаптовано до харчового споживання білка у домашніх кішок (Felis silvestris catus). Журнал харчування, 132 (3), 456-460.
• Швайгерт Ф. Дж., Райла Дж., Віхерт Б. та Кінцле Е. (2002). Кішки поглинають β-каротин, але він не перетворюється на вітамін А. The Journal of nutrition, 132(6), 1610S-1612S.
• Тревізан, Л., Кесслер, ADM (2009). Ліпіди в харчуванні собак і кішок: метаболізм, джерела і застосування в практичних і лікувальних дієтах. Revista Brasileira de Zootecnia, 38, 15-25.
• Тревізан, Л., Кесслер, АДМ, Бренна, Дж. Т., Лоуренс, П., Волдрон, МК, і Бауер, JE (2012). Підтримка арахідонової кислоти та докази десатурації Δ5 у кішок, яких годували дієтами, збагаченими γ-ліноленовою та лінолевою кислотою. Ліпіди, 47 (4), 413-423.
• Verbrugghe, A., & Bakovic, M. (2013). Особливості одновуглецевого обміну у суворої м'ясоїдної кішки та роль у ліпідозі печінки котів. Поживні речовини, 5 (7), 2811-2835.
• Zaghini, G., & Biagi, G. (2005). Особливості харчування та смакові якості раціону кішки. Комунікації ветеринарних досліджень, 29(2), 39-44.